ВИКОРИСТАННЯ ПРИСЛІВ'ЇВ ТА ПРИКАЗОК НАРОДІВ СВІТУ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

 

            До нетрадиційних джерел можна віднести, зокрема, і такі елементи фольклору, як прислів'я та приказки народів світу. За бажанням до багатьох тем з курсу географії можна підібрати відповідне прислів'я або приказку. Вони часто добре ілюструють не лише загальні географічні закономірності, а й прояв їх у різних  регіонах земної кулі.

            Практика свідчить, що особливо доцільно вдаватися до фольклорних ілюстрацій під час розгляду найбільш складних тем. Наприклад, тему "Земля в космічному просторі" у 6-му класі досить важко сприймають діти. Проте розуміння понять теми необхідне для формування світогляду.

            "Сонце світить усім" - запевняє нас латинське прислів'я. Жителі Кавказу згодні з цим твердженням, але з притаманною їм мудрістю додають "Сонце одне, а кожного по-різному гріє" (грузинська). Це прислів'я можна використовувати під час пояснення залежності кількості сонячного тепла від кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Цікаве уточнення роблять японці: "У криву печеру ні сонце, ні місяць не загляне". Так через народну мудрість можна висловити суть прямолінійного поширення сонячних променів.

            Різні народи світу ніби навмисно сформулювали для географів прості і разом з тим влучні вирази, які можна використати під час розгляду зовнішніх сил Землі. Хіба не багатовікові спостереження (хай і мимоволі) за процесами вивітрювання є результатом таких прислів'їв та приказок: "Довгий час і камінь руйнує" (латинська), "Іржа їсть залізо, а вода камінь" або "Вода краплина по краплині й мармур пробиває" (грецька) чи "Велика вода і камінь розбиває"  (малайські та індонезійські).

            У розділі "Гідросфера" важливо сформулювати в учнів уявлення про кругообіг води в природі. Перевірити розуміння цього процесу можна, наприклад, застосувавши китайську приказку "Море ніколи не переповниться". Марною справою вважають жителі Південно-Східної Азії "Чекати роси опівдні". Це відомо й нам, мешканцям України, і вчителю варто пригадати учням 6-го класу цю приказку, пояснюючи або перевіряючи тему "Атмосферні опади".

            Традиційно складною темою для школярів є "Клімат". Ключові поняття тут - кліматотвірні чинники, знайомство з якими в учнів відбувається ще у 6-му, а більш серйозне вивчення продовжується у 7-8 класах. У зв'язку з цим, крім вже згаданих вище приказок, можна звернутись ще до такої кавказької: "Там, де не світить сонце, земля гріти не буде".  Вона нагадує учням, що повітря нагрівається не безпосередньо від сонячних променів, а від земної поверхні. Отже, цю приказку можна розглядати як своєрідне підтвердження визначальної ролі сонця у формування клімату будь-якого регіону земної кулі.

            "Один хоче зливи, інший - сонця" свідчить серболужицька приказка. З такого твердження можна розпочати знайомство з основними типами клімату і подальше викладення даної теми супроводжувати конкретними фольклорними прикладами. Так, на півдні Індії вважають, що "Хоча місяць і приносить прохолоду, усі прагнуть сонця". Проте мексиканське прислів'я застерігає: "Від родичів, начальства і сонця - чим далі, тим краще". Араби, які також мешкають в умовах тропічного клімату, підтверджують прислів'я мексиканців своїм: "У липні вода в глечику закипає".

            Приказки і прислів'я  дають нам змогу простежити і подібність кліматів окремих регіонів на різних континентах. Варто порівняти, наприклад, приказки народу племені кріо в Африці "Вода потрібніша за борошно", перську - "Де вода, там і життя" і таке мексиканське прислів'я: "Воду я попрошу в Бога, а все інше - у водовозів". Зрозуміло, що мова йде про ті кліматичні області земної кулі, які характеризуються малою річною кількістю опадів. Контрастує з цим прислів'ям інше: "Посуха не означає голоду". Воно з'явилося на добре зволожуваних Японських островах, де не знають по-справжньому, що таке посуха. "На якому морі не трапляються хвилі, на якій землі не іде дощ?" - таке сказати про атмосферні опади можуть собі дозволити жителі Малайзії та Індонезії, що живуть здебільшого в умовах екваторіального (тобто вологого) клімату.

            Цікаво порівняти приказки, які відображають господарські проблеми, що пов'язані з нерівномірним зволоженням території. Так, дощовий сезон в умовах субекваторіального клімату розглядається деякими народами, як позитивне явище. Адже дощі забезпечують урожай сільськогосподарських культур. Ось чому народ хауса в Африці каже: "Сезон дощів дає багатство". Разом з тим рясні зливи протягом кількох місяців мають і негативний характер, вони нерідко спричинюють катастрофічні повені на річках. Тому не випадково жителі Індостану кажуть: "Переживеш місяць каркадагам - пройдуть і труднощі" ("каркадагам" - назва останнього місяця дощового сезону на півострові Індостан). Отже, в цьому районі Землі у зв'язку із дощовим сезоном у населення виникають серйозні проблеми. Це стане зрозумілим для учнів, коли вони дізнаються про силу літних мусонів.

            Вивчаючи мусони і мусонний клімат, варто навести такі в'єтнамські прислів'я: "Побачиш хмари на сході - біжи геть; побачиш хмари на півдні - продовжуй роботу" або  "Грім із сходу відгукується на заході". Подібні прислів'я можна застосовувати як своєрідний епіграф до нової теми або, навпаки, як епілог. Разом з тим вони можуть бути використані і під час перевірки знань у формі запитань чи завдань. Наприклад: "Завдяки яким географічним явищам у Східній та Південно-Східній Азії могли виникнути прислів'я?" чи "Поясніть географічний смисл прислів'я..."

            Не менш цікавий фольклорний матеріал можна підібрати і до теми, присвяченій поверхневим водам суходолу. наприклад, прислів'я народу хауса в Африці "Не встиг крокодил вирости, як річка висохла" дуже влучно характеризує режим річок в умовах субекваторіального типу клімату - різке зниження рівня води в річищі узимку і підвищення в літню повінь. В окремих регіонах на сході Азії повінь має катастрофічний характер. Розповідаючи про це, можна поставити учням таке запитання : "У якій частині Китаю могла народитися приказка: "Сто днів повені гірше, ніж сто днів посухи".

            Про особливості формування підземних вод йдеться в давньоіндійському прислів'ї "Хто бажає води, розкопає сухе річище". Якщо турецька приказка "Яка гора - стільки й снігу" тільки підказує закономірності формування гірських льодовиків, то ассірійська наближає нас до пояснення цих закономірностей: "Тільки на високих горах лежить давній сніг".

            Приказки іноді розкривають особливості природи, в яких живуть різні народи. "Думки батьків про дітей, думки дітей про тайгу"(бурятська); "Серце матері - в дитині, серце дитини - в степу" (казахська); "Думки матері в дітях, думки дітей - в горах" (калмицька); "Серце батька - в сині, а сина - в горах" (вірменська); "Гори цінні не тим, що високі, а тим, що багаті лісом" - кажуть японці, які дуже дбайливо ставляться до своїх лісових багатств.

            Розповідаючи про демографічні проблеми Азії, можна пригадати таке китайське прислів'я: "Буває кілька випадків нешанування батьків, та найстрашніший з них, коли немає нащадка". Подібні національні традиції мають місце і в Індії: "Від народження дітей і від дощу ще ніхто не розорився". Особливості господарства в цьому ж регіоні добре ілюструють такі прислів'я: "З трьохсотшестидесяти занять найпочесніше - землеробство", "Клаптик поля вартий клаптика неба", "З п'яти стихій повага - землі, з чотирьох класів - селянам" (китайські).

            На уроках, присвячених розгляду такої галузі сільського господарства, як рослинництво, обов'язково згадуються три "світових хліби" - пшениця, рис і кукурудза. З них, як відомо, рис годує майже населення земної кулі. Найбільші рисові плантації містяться в країнах Південно-Східної і Південної Азії, де й з'явилися такі приказки та прислів'я: "Усе буде, якщо є рис" (малайська). "Спочатку подумай про рис, потім - про все інше" (індійська).

            Знайшли відображення у фольклорі і негативні наслідки господарської діяльності людини. Загальновідомо, що регіон Аральського моря - один з небезпечних в екологічному відношенні. Отже, не випадково тут виникло прислів'я: "Хто живе біля джерела - п'є воду; хто живе у пониззі річки - п'є отруту" (каракалпацьке).

            В одній з останні х тем "Взаємодія компонентів природи" в 6-му класі можна, наприклад, запропонувати учням пояснити (або зробити це самому вчителеві) з точки зору взаємозв'язків у природі такі китайські прислів'я: "Коли в річці багато води, то й криниці не замулюються" (кругообіг води в природі - зв'язок поверхневих і підземних вод); "Сосна зачахне від спеки, а до води не спуститься" (сосна, навпаки, полюбляє сухі місця і добре росте на підвищених та дренованих ділянках).

            Знайомлячи школярів з природними комплексами (природними зонами світу), можна для закріплення матеріалу запропонувати відповісти  на такі запитання: У яких природних зонах не правильні такі приказки: "Упав листок - знай, осінь надходить" (японська); "Скільки б снігу не випало, на весну весь розтане"(турецька).

            Як один із варіантів позакласної роботи можливий диспут на тему, яку нам пропонує латинське прислів'я: "Ніхто не може змінити суворих законів природи".